Кібербулінг. Поради для дітей, батьків та вчителів.

На жаль,діти з особливими освітніми потребами часто потерпають від булінгу та кібербулінгу. Діти, батьки та вчителі повинні бути готовими до цього явища, щоб попередити та вчасно ліквідувати.

Слово «булінг» означає утиск, дискримінацію, цькування та інші види жорстокого ставлення однієї дитини або групи дітей до іншої.

Булінг буває:

· фізичний (побиття, підніжки, блокування, штовхання тощо)

· вербальний (словесні знущання, залякування, плітки та образливі вислови, наприклад, про зовнішній вигляд дитини, її вагу, релігію, етнічну приналежність, здоров’я, особливості стилю одягу)

· соціальний (ізоляція дитини, бойкот, її навмисне відсторонення від групи на перервах, в їдальні, під час позашкільної діяльності тощо)

УВАГА! Батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу треба завжди пам'ятати три важливі речі:

1. Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу).

2. Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу.

3. Повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.

Чому діти використовують віртуальну агресію:

· задля реваншу або помсти. Діти, зазнавши нападок у реальному житті, можуть спробувати бути булерами у віртуальному середовищі.

· щоб розважитись. Діти не усвідомлюють імовірні негативні наслідки своїх вчинків.

· для посилення булінгу. Кібербулінг є додатковим засобом посилення жорстокого ставлення до дитини у реальній групі.

Контролювати віртуальне середовище дитини украй важко. Але є певні стратегії, які допоможуть захистити дитину.

Роздрукуйте, збережіть, поясніть це дитині.

Поради для дитини

1. Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане й відправлене в Інтернет продовжує нести та помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.

2. Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3. Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь-що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи видрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

Що ігнорувати

Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто

Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

Нижче наведено ще декілька порад на випадок, якщо вас залякують або переслідують у мережі:

· Повідомляйте про залякування в мережі дорослим. Позначайте такі випадки для розгляду командою YouTube. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.

· Ніколи не відповідайте на "такі" коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.

· Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, публікації, зображення чи відео, які ви отримали чи побачили.

· Занотовуйте дату та час публікації образливих повідомлень, а також будь-які дані про особу, яка їх опублікувала.

· Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.

· Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.

· Насамкінець, не ігноруйте випадки залякування інших осіб у мережі. Якщо ви натрапите на такий випадок, повідомте про це та запропонуйте свою допомогу – розкажіть користувачеві про CyberMentors.

· Почувайтеся безпечно в мережі, використовуючи наведені нижче поради щодо запобігання залякуванню:

· Не публікуйте в мережі особисту інформацію.

· Нікому не повідомляйте свої паролі.

· Обдумуйте свої висловлювання, перш ніж публікувати їх у мережі.

· Поважайте погляди інших користувачів. Те, що ви з кимось не погоджуєтесь, не дає вам права бути грубим або ображати інших.

· Періодично шукайте відомості про себе в Google. Ви зможете побачити в мережі інформацію про себе, яка доступна іншим, а також змінити те, що вам не сподобається.

· Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер.Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібербулінгу, особливо якщо він мотивований втечею булерів від нудьги та не супроводжується булінгом у реальному житті.

Правила для свідків

Якщо ви стали очевидцем кібербулінгу, існує три типи правильної поведінки:

1) виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),

2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібербулінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),

3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.

Поради для батьків

· Важливо, щоб профілактичні дії з впровадження правил, або дії допомоги у випадку нападів батьки робили спокійно і впевнено, даючи дітям позитивний емоційний ресурс захищеності, підтримки. Своє хвилювання і тривогу можна обговорювати з іншими дорослими, наприклад, іншими батьками, діти яких були жертвами булінгу (програма дій школи може включати організацію таких зустрічей). Варто також поставити до відома педагогів, поінформувати про наявність проблеми, адже це дозволить їм більш уважно і цілеспрямовано відстежувати ситуації традиційного булінгу, поєднання якого із кібербулінгом є особливо небезпечним.

· Опановуйте нові знання. Батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо. Ви ж розповідаєтепро правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою? Не забувайте й про правила безпеки в інтернеті.

· Будьте уважними до дитини уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).

· Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків не потрібно погрожувати покаранням завідвідування небажаних сайтів— ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.

· Здійснюйте обмежений контроль. Можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті. Щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просиджують години за розвагами в інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.

· Застосовуйте технічні засоби безпеки для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки дообмеженого переліку безпечних для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).

· Формуйте комунікативну культуру роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

Якщо дитина— кібербулер

У такому разі потрібно заспокоїтися і перевірити інформацію, можливо, проконтролювати комунікації дитини. Діяти обережно та комплексно, обов'язково проконсультуватися з психологом та поговорити з вчителями, друзями. Причиною такої поведінки можуть бути психологічні проблеми. Не варто звинувачувати школу або батьків жертви у роздмухуванні ситуації та применшувати значущість проблеми . Ніхто з батьків не хоче, аби їхні діти опинилися в ситуації кібербулінгу —ні в статусі жертви, ні в статусі булера. Батьки, пам'ятайте, що це ваша дитина, і вона потребує вашого розуміння та захисту, не зважаючи ні на що.

Вчителям та батькам

Доведіть до дітей, що анонімна свобода в інтернеті умовна. Адже коли дії в інтернеті спричиняють реальну шкоду або кримінальну відповідальність, правоохоронні органи можуть довідатись інформацію з профілів, встановити координати комп'ютерів, з яких людина відправляла повідомлення тощо.Якщо кібербулінг має ознаки шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер, слід звернутися до правоохоронних органів.

Виховання здорових стосунків може допомогти зупинити булінг!

· Попередження булінгу та втручання у разі такого інциденту – це більше, ніж просто його припинення. Це сприяє також розвитку здорових стосунків.

· Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет.

· Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі, доброзичливі стосунки.

· Вчителі, батьки та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути здорові стосунки.

· Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими.

· Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті.

· Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної й приязної атмосфери у школі.

З метою запобігання насильству та протидії булінгу в шкільному середовищі, педагогам, і в першу чергу класним керівникам необхідно стежити за груповою динамікою класу, щоб вчасно виявляти випадки булінгу та реагувати на них. Налагодження довірливих стосунків з дитиною сприятиме можливості заохочувати її розповідати про свої проблеми класному керівнику, практичному психологу або соціальному педагогу, а також своїм батькам. Важливо, щоб розмова була спокійною і виваженою, що дозволить знизити рівень тривожності та агресивності у дітей та дорослих.

Для здійснення превентивної діяльності та вирішення ситуації насильства чи булінгу важливо застосовувати командний підхід (класний керівник, практичний психолог, соціальний педагог, інші спеціалісти за потребою), працювати не лише з дитиною, яка стала жертвою, чи з переслідувачем, але й з усім класом.

Важливо знайти нові підходи до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні профілактичні програми навчання учнів та дорослих (в т.ч. і педагогічних працівників) новим формам поведінки, виховання стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно і відповідально будувати своє життя. Головна перевага таких програм – це формування відповідальності людини й громади за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Профілактичні програми, призначені для проведення групових занять з учнями та дорослими, можуть включати групові заняття з розвитку комунікативних навичок, профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань, а також заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей тощо

"Протидія булінгу у шкільному колективі" актуальна та вкрай важлива тема. Сьогодні представники Національної поліції провели виховний захід у 6-а класі (класний керівник Єрьоміна О.Ю) та нагадали дітям про принципи відповідального та толерантного спілкування. Дякуємо нашим гостям за інформативний та цікавий урок. Чекаємо нових зустрічей.

Сьогодні у нашому закладі були гості - представники Національної поліції. В ході зустрічі у 5-б класі (класний керівник Цинкуш Н.В) було розглянуто важливу та актуальну тему "Протидія булінгу у шкільному колективі". Дякуємо нашим гостям за інформативний та цікавий урок. Чекаємо нових зустрічей.

"Протидія булінгу у шкільному колективі" актуальна та вкрай важлива тема. Сьогодні представники Національної поліції провели виховний захід у 5-а класі (класний керівник Продан В.В) та нагадали дітям про принципи відповідального та толерантного спілкування.

Протидія булінгу – пріоритетний напрямок виховання. Веселе та із запалом пройшов виховний захід у 10-б класі (класний керівник Цинкуш Н.В) - "Розуміння та довіра". Ми все ж таки знайшли спільну мову і змогли домовитися:)

2019-2020 навчальний рік

План проведення заходів тематичного тижня

«СТОП булінг. Десять кроків толерантності»

11.11.2019-22.11.2019

Також в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності» сьогодні,22.11.2019, у 9-А (класний керівник Білоножко О.М), 9-Б (класний керівник Цинкуш Н.В) та 9-В (класний керівник Майоренко О.В) класах шкільним психологом Ситник Н.В та соціальним педагогом Чемирис А.В були проведені години спілкування «Скажемо боулінгу НІ».

Триває шкільний тиждень «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності». Так, 22.11.2019, шкільним психологом Ситник Н.В та соціальним педагогом Чемирис А.В були проведені години спілкування «Скажемо боулінгу НІ» у 8-А (класний керівник Бадя О.Р) та 8-Б (класний керівник Скляр І.В) класах.

Тривають заходу в рамках тематичного шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності». Так сьогодні,20.11.2019, в шкільні бібліотеці розпочала роботу тематична виставка «Стоп булінг». Дякуємо шкільному бібліотекарю Куртовій О.О за організацію тематичної виставки.

В 2019 році відзначається 30-річчя Конвенції про права дитини, а сьогодні, 18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Тема важлива, ніж будь-коли, – підтримка здатності дітей протидіяти сексуальному насильству. Адже Український фонд «Благополуччя дітей» не втомлюється закликати: навчіть дитину захищатися! Саме тому в 9-Б класі (класний керівник Цинкуш Н.В) відбувся виховний захід «Скажемо насильству НІ!» #EndChildSexAbuseDay_CWBF.

Сьогодні, 18.11.2019 у 8-А класі (класний керівник Бадя О.Р) була проведена виховна година "Стоп. Булiнг". В ході виховної години діти ознайомились з поняттям булiнг, навчились розпізнавати маркери боулінгу та дружні піддражнювання, розробили стратегію подолання булiнгу та називали джерела допомогу жертвам цькування.

15.11.2019, в рамках шкільного тематичного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності» у 9-Б класі (класний керівник Цинкуш Н.В) відбулась виховна година «Стоп. Булінг. Толерантне ставлення один до одного». В ході заходи учні обговорили проблеми спілкування у сучасному суспільстві, ознайомились із алгоритмом дій у разі виникнення подібних ситуацій та пройшли анкетування.

Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідань, етносу або кольору шкіри. Саме тому, 15.11.2019, напередодні такої визначної дати учні 9-Б класу (класний керівник Цинкуш Н.В) провели усний журнал «Міжнародний день толерантності» підготовлений разом із вчителем історії Якименко О.В. в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності». В ході заходу дівчата вкотре нагадали про неможливість цькування та відповідальність за подібні дії, та ознайомили учнів із підготовленими інформативними листівками.

Не менш насичено та цікаво пройшов день в учнів 7-В класу (класний керівник Якименко О.В). До школярів сьогодні завітав гість - Зубко Марія Петрівна, представник бібліотеки «Юний читач». Для дітей було проведено захід « 16 листопада – Всесвітній день толерантності» в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності».

Учні 9-Б класу (класний керівник Цинкуш Н.В) не стояли осторонь Всесвітнього дня Добра.Так,13.11.2019, дівчата підготували та провели усний журнал «Всесвітній день Доброти. Давайте творити добро разом» для учнів 7-9 класів в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності». Дякуємо дівчатам за цікаву інформацію.

Також, 13.11.2019, в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності» учні 8-Б класу (класний керівник Скляр І.В) провели усний журнал «Всесвітній день Доброти. Давайте творити добро разом» для учнів 5-6 класів. Дякуємо Болотній Анастасії та Мороз Маргариті за цікаву інформацію та проведену роботу.

Учні 3-Б класу (класний керівник Гніпа О.І) разом із учнями 9-А класу (класний керівник Білоножко О.М) долучились до відзначення Всесвітнього дня Доброти. Старшокласники провели урок доброти в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності» та нагадали дітям про такі поняття як дружба, доброта, допомога. Дякуємо учням 9-А класу за цікавий урок.

Долучились до Всесвітнього дня доброти і учні 3-А класу ( класний керівник Шурхаленко Т.М). Діти разом із ученицями 9-А класу (класний керівник Білоножко О.М). Молодші школярі під час уроку-вікторини грали, розгадували загадки, обговорювали відео. Дякуємо учням 9-А класу за цікаві та пізнавальні уроки.

Цікаво та по доброму відзначили Всесвітній день добра учні початкових класів. До молодших школярів із уроком-вікториною завітали учні 9-А класу (класний керівник Білоножко О.М). Старшокласники провели урок доброти в рамках шкільного тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності». В ході уроку учні 3-В класу (класний керівник Білоус М.О) подивились мультфільми про різні прояви доброти та вчились творити добрі справи. Дякуємо, Ночовній Марині Олександрівні за допомогу у проведені уроків.

«У Всесвітній день Добра – розпочни свій день з добра!» Під таким гаслом розпочався сьогоднішній день в нашому навчальному закладі. Всесвітній день доброти, на думку засновників свята, – це можливість нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги у повсякденному житті. Всесвітній день доброти святкують 13 листопада. Саме цього дня 1998 року на Першій конференції Всесвітнього руху доброти в Токіо було засновано нове свято. Його ініціатором став волонтерський рух «За доброту». Цілі і завдання організації – надихати людей на добрі вчинки і сприяти поліпшенню життя у світі за допомогою добрих вчинків. Дякуємо нашому чарівному янголу – учениці 8-Б класу Болотній Анастасії (класний керівник Скляр І.В) за добрий початок дня.

13.11.2019, весь світ відзначає Всесвітній день Добра. Тому сьогодні шкільним самоврядуванням в рамках тижня «Стоп. Булінг. 10 кроків толерантності» було оформлено інформативний куточок «Добро починається з тебе».

11 листопада, у нашій школі розпочався тиждень "Стоп.Булінг.10 кроків толерантності". Так у 9-В класі (класний керівник Майоренко О.В.) пройшла тематична година з профілактики булінгу. За допомогою різних інтерактивних вправ, анкетування, перегляду відео учні сформували уявлення про булінг як вид насильства, згадали про існуючі види насильства та відповідальністьза його вчинення.

План

заходів щодо профілактики булінгу

2019 – 2020 навчальний рік

Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству

Що таке "булінг" та чому про нього треба знати всім

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей,– це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

1. Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

2. Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.

3. Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.

4. Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

5. Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

6. Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

7. Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

8. Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу

За статистикою,80%українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітнимидо інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.

Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

Ø Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

Ø Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Ø Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Що робити батькам

Ø У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

Ø Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

Ø Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

Ø Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

Ø Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

Ø Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

Ø Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

Ø Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

Ø Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

Ø Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

Ø Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

Ø Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

Ø Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

Ø Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Що робити вчителям

Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.

Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.

Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

Ø Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

Ø Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

Ø Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ø Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Ø Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Ø Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

Ø Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Ø Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

Ø Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Ø Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:

Ø втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

Ø відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

Ø втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

Ø втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

Ø частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

Ø частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

Ø часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

Ø потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Ø Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.