Як попередити девіантну поведінку підлітка: поради батькам

У мережі останнім часом стає більше згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків. Ювенальна поліція України підготувалапорадидля батьків, як попередити або виявити девіантну поведінку підлітка.

Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.

Деякі батьки можуть навіть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Що ж робити батькаму цій ситуації, розберемось нижче.

1. Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.

2. Якщо дитина розповідає, куди вона ходить та як проводить свій час, проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі. Виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.

3. Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах.

4. Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.

5. «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.

6. Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.

7. Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.

8. Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

Слід пам’ятати, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється.

За матеріалами Ювенальної поліції України.

До уваги батьків!

До уваги батьків!

На підставі листів Уповноваженого Президента України з прав дитини від 28.09.2020 № 15/3-01/1684, від 01.10.2020 № 15/3-07/1686 та від 05.10.2020 № б/н повідомляємо, що за даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в онлайн (David Wright. COVID-19: expectations and Effects on children online, June 2020) в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу онлайн, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в інтернеті збільшилась вдвічі. На жаль, в Україні такі випадки також почастішали.

Під час карантинних обмежень зростає рівень стресу, особливо серед батьків новонароджених дітей. Це підвищує ризик вчинення насильства над дітьми. Проведене опитування серед батьків показало, що 5% батьків струшують свою дитину з метою її заспокоєння і взагалі не мають інформації про шкідливим вплив таких дій. Таке явище як «Синдром струшеної дитини» є фізичним та психологічним насильством щодо неї та призводить до ушкодження мозку, а в деяких випадках - має летальні наслідки.

Щороку Американська академія педіатрії виявляє близько 1300 випадків синдрому струшеної дитини. 80% дітей залишаються з інвалідністю на все життя, а 20% - помирає. В Україні відсутня офіційна статистика щодо кількості випадків струшування дітей та заподіяних внаслідок цього травм. Хоча на теренах нашої країни це теж дуже поширене явище.

Stop Sexting, «Припиніть струшувати дитину»

Посилання для завантаження відеороликів:

https://drive.google.com/drive/folders/1bg6W7wefCjLrhAwVN2FQPfVRdJOhZdeG

https://drive.google.com/file/d/1RM6ifoGZXC3upFrQSd_e-OtGP3GbAOL8/view

Маркери булінгу – це те, що виділяється в поведінці дитини, і на що треба звернути увагу в першу чергу, і не залишити без уваги, без психолого-педагогічної реакції, корекції, впливу:

1.Небажання дитини йти до школи (дитина називає різні причини);
2. Наявні ознаки фізичного насилля (синці, подряпини, зіпсовані речі та ін.);
3. Зміна поведінки дитини (дитина може бути надто спокійна, не хоче розмовляти з вами,

має смуток, депресивність, в’ялість у стосунках, або навпаки, підвищується

агресивність, імпульсивність та ін.);
4. Різноманітні соматичні захворювання, дитина скаржиться на болі в животі, в голові, в

інших органах;
5. Депресивний стан;
6. Порушення сну (погано засинає, спить, розмовляє у сні, скрикує та ін.);
7. Агресія в поведінці, мові.